Коли одеські посадовці хочуть заробити на всьому і занадто буквально розуміють місцеве самоврядування або як збільшити навантаження на підприємців

18.11.2016 «одеські урбаністи» намагались здивувати Одесу своїми урбаністичними знаннями щодо одеських тротуарів і скільки на них треба відвести місця власне для одеситів, а скільки для тимчасових літніх майданчиків біля кафе та барів. Намагались здивувати ізометричними кресленнями та формулами для розрахунку ширини цих майданчиків.

Але, на жаль, здивували іншим – правовим нігілізмом.

Під час презентації радник Одеського міського голови анонсував, що розробник правил попередньо вивчив законодавчі нормативи. Проте, як засвідчив сам проект, в ньому взагалі не враховані вимоги державних стандартів щодо безпеки руху, а також містобудівні нормативи. 

Так, в проект закладається для пішохідної зони: максимальна ширина 2,5 м (2,25 м на кресленнях) та мінімальна 1,5 м (для обґрунтування використовується вигаданий розробниками термін на рос.мові «стесненные условия»).

Таким чином розробники проекту намагаються на свою користь (скоріш на користь власників літніх майданчиків) потрактувати вимоги ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо розрахункових параметрів вулиць і доріг, де саме такі ширини і вказуються для вулиць районного значення і житлових вулиць.

У зв’язку з чим, пропоную розробниками спочатку вивчити ДБН В.2.3-5.2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів», де категорії вулиць прив’язуються ще й до розрахункової інтенсивності руху, через що такі магістральні вулиці як Катерининська, Преображенська, Рішельєвська, Пушкінська, Канатна, Буніна, Велика та Мала Арнаутська, аж ніяк не підпадають під вулиці районного значення. 

У зв’язку з цим, намальованими урбаністами малюнками неможливо обґрунтувати достатню ширину тротуару для руху пішоходів в 2,5 м, яка на таких вулицях повинна бути щонайменше 3 м. Ширина тротуару в 1,5 м є достатньою для вулиць з 2-ма смугами руху, проте в центральній частині майже всі вулиці, крім смуг руху мають ще й смуги для паркування, де теж відбувається рух транспорту (не пішоходів же). 

Отже ніякими обмеженими умовами не можливо обґрунтувати штучне звуження в проекті тротуарів до 1,5 м – повинно бути щонайменше 2,25 м.

Крім того, відповідно до ДСТУ 3587–97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану»: «Забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об'єкти дорожнього сервісу:

• на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах;
• ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць та пішохідних переходів.
• ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування;
• на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків)».

А як такий пасаж з ДСТУ 3587–97: «На проїзній частині доріг і вулиць, залізничних переїздах, покриттях тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжках, посадочних майданчиках, майданчиках відпочинку, спеціальних майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, поверхні розділювальних смуг і узбіч не повинно бути сторонніх предметів, що не мають відношення до їх облаштування».

На жаль, в черговий раз Одеса отримує документ, який ігнорує дійсні законодавчі норми. 

Так, літні майданчики, які включають в себе навіси, вуличні вази, вазони, вуличні меблі, огорожі, інформаційні стенди тощо, є малими архітектурними формами згідно з ч.2 ст. 21 Закону України «Про благоустрійнаселених пунктів», нормами якого також передбачено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних  стандартів, норм і правил. Нагадую, що власником об’єкта благоустрою в даному випадку виступає територіальна громада міста Одеси.

В минулому році «молоді урбаністські дарування» вже подарували місту щось на кшталт місцевого нормативного акту - рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.08.2015 №282 «Про затвердження графічної частини до Порядку розміщення вивісок на території міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року № 178», яким надавались «роз’яснення вимог щодо естетичного вигляду вивісок», а тепер є підставою для видачі протизаконних приписів управління реклами Одеської міської ради.

 

Вказане рішення є грубим порушенням постанови Кабінету міністрів України від 23.05.2012 №495 «Про внесення змін до Типових правил розміщення зовнішньої реклами», де вказується, що «забороняється вимагати від суб’єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством». 

Розумію, що всі ці урбаністичні потуги пов’язані або з необхідністю обґрунтувати використання грантових коштів, або виконати чергове замовлення профільного заступника міського голови  по створенню додаткового кешевого потоку до одеської мерії. 

Але ж треба знати міру – ми ж в Україні живемо, а не в якійсь одеській республіці. 

На жаль, замість скасування рішення міськвиконкому № 178, яким суб’єктів господарювання зобов’язують оформлювати не передбачені жодним законодавчим актом  технічні паспорти вивісок, до цього рішення внесли ще додаткові обмеження для підприємницької діяльності.

За лаштунками цього розслідування, чиї інтереси в одеській мерії лобіювали урбаністи. Отже, далі буде...

Купуй сам у себе і продавай сам собі або нехитрі афери по-одеські

В далекому 2003 році Одеська міська рада своїм рішенням №1109-XXIV від 26.03.2003 передала ТОВ «Фірма Магелан» в довгострокову оренду на 50 років земельну ділянку площею 0,1200 га на Французькому бульварі, 85, для будівництва, експлуатації та обслуговування 2-хповерхового лікувального центру.

Тоді окремі ЗМІ писали, що на земельній ділянці компанія Каркашадзе будуватиме дачу для тодішнього генерального прокурора України Святослава Піскуна.

За іншою інформацією, до будівництва мав відношення колишній голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Проте, після першого Майдану будівництво було припинено і про земельну ділянку забули до 2010 року

15.02.2010 Господарський суд Одеської області своїм рішенням у справі №17/10-10-554 визнав право власності на лікувальний центр за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5, за Громадською організацією інвалідів «Народна воля», якій цей центр нібито продало ТОВ «Магелан.» (саме в такому написанні Магелан з точкою). При цьому, суд зобов’язав Одеську регіональну філію ДП «Центр Держаного земельного кадастру» зареєструвати за Громадською організацією інвалідів «Народна воля» право постійного користування на земельну ділянку площею 0,8814 га.

Одеський апеляційний господарський суд своєю постановою від 22.11.2012 у цій же справі залишив судове рішення першої інстанції в силі.  

Проте, ця постанова цінна не тим – в ній наводиться детальна схема продажу лікувального центру:

• 25.08.2009 ТОВ «Фірма Магелан» (код ЄДРПОУ 32145971, керівник Тамбовцев О.В.), якому Одеська міська рада надала в оренду земельну ділянку для будівництва лікувального центру, з невідомих причин цей центр купляє у ТОВ «Одестрансбуд» (код ЄДРПОУ 34507542, керівник Кошелан В.Г.)
• 20.11.2009 ТОВ «Магелан.» (код ЄДРПОУ 36611023, керівник Мельник В.І.) продає цей лікувальний центр Громадській організації інвалідів «Народна воля» (код ЄДРПОУ 35243303, керівник Курочка В.А.).

Суди ні першої, ні апеляційної інстанції не досліджували, яким чином права власності на лікувальний центр перейшли від ТОВ «Фірма Магелан» до ТОВ «Магелан.», а також яким чином земельна ділянка, надана Одеською міською радою в оренду ТОВ «Фірма Магелан» на 50 років, перейшла у постійне користування іншому суб’єкту господарювання.

Проте обидва судові рішення фактично підтвердили збільшення площі земельної ділянки під лікувальним центром з 0,1200 га до 0,8814 га.

Обидва суди жодним чином не зацікавив той факт, що своїми рішеннями вони фактично надали право користуватись державними землями тим суб’єктам господарювання, які на це не мали жодного права. Державними, оскільки завдяки судовим рішенням були захоплені землі Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій ім. В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров’я України.

Одеська регіональна філія ДП «Центр Держаного земельного кадастру» намагалась уточнити рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2010, враховуючи, що земельна ділянка, якою користувалась Громадська організація інвалідів «Народна воля», на кадастровій карті перетиналась із земельною ділянкою Санаторію ім. В.П. Чкалова. Одночасно, ГО «Народна воля» намагалась зменшити розмір території санаторію на 0,7324 га на свою користь, проте в ході подальших судових розглядів ці намагання були припинені, оскільки громадська організація і санаторій користувались нібито різними земельними ділянками – земельним ділянками невідомим чином були присвоєні різні кадастрові номери. Проте, у суддів чомусь не виникло сумнівів у правомірності зміни користувачів з ТОВ «Фірма «Магелан» на ГО «Народна воля», а також у тому, що при зміні користувачів значно збільшився розмір земельної ділянки.

Але найбільш цікавим у цій схемі є те, що перший встановлений судом власник лікувального центру, ТОВ «Одестрансбуд», є особою, пов’язаною з кінцевим власником - Громадською організацією інвалідів «Народна воля», оскільки керівником ГО та фірми-засновника «Одестрансбуд» (мається на увазі «Стенфорд-інвест», код ЄДРПОУ 30699605) - є одна й та ж особа.

Отже, продаж лікувального центру був фіктивним та мав на меті єдине – захопити земельну ділянку, що належить санаторію, використовуючи неправосудні судові рішення. 

А всі ці неправосудні рішення стали можливими завдяки тому, що згідно зі ЗМІ, керівник Громадської організації інвалідів «Народна воля» і водночас фірми-засновника «Одестрансбуд» («Стенфорд-інвест»)  є бізнес-партнером вже колишнього голови Господарського суду Одеської області.

З 2013 року, після отримання Громадською організацією інвалідів «Народна воля» права на один з корпусів Санаторію ім. Чкалова для утворення оздоровчого комплексу, цей корпус було зруйновано, а на його місці та на захопленій ділянці проводиться самовільне будівництво 18-типоверхового житлового комплексу «Грінвуд».

Продаж апартаментів здійснює однойменна компанія – ТОВ «Грінвуд ЛТД».

Державна архітектурно-будівельна інспекція, за поданням УСБУ в Одеській області, намагалась в 2015 році притягнути ТОВ «Грінвуд ЛТД» до відповідальності за самовільне будівництво, але приписи були скасовані в судовому порядку, оскільки на перевірку не було видано дозвіл Кабінету Міністрів України.

Вказане будівництво вже стає черговим довгобудом, оскільки вже двічі називались строки здавання в експлуатацію, але будівля дотепер не добудована. Спочатку її планували здати в експлуатацію в 2-му кварталі 2015 року, потім – в червні 2016 року. 

Але дотепер в Реєстрі дозвільних документів Держархбудінспекції України декларації про готовність об’єкта на ТОВ «Грінвуд ЛТД» відсутні.

Вже 3-й рік через соціальні мережі та дошки оголошень відбувається продаж апартаментів в жилому комплексі «Грінвуд», але сайт компанії http://green-wood.com.ua/ вже відключено, залишився лише рекламний ролик на YouTube-каналі https://www.youtube.com/watch?v=VRqVBiSNxMM

Слід звернути особливу уваги, що ТОВ «Магелан.», яке нібито продавало лікувальний центр, та ТОВ «Грінвуд ЛТД», яке зараз розпродає нерухомість в недобудованому домі на санаторних землях, мають одних і тих же засновників - з Белізу, який є офшорною зоною, а саме:

• компанія «Лемент Інвестмент ЛТД», адреса засновника: м. Беліз, 4792 Коні Драйв, Уізфілд Тауер, Беліз;
• компанія «Осілайн Інвестмент С.А.», адреса засновника: м. Беліз, 4792 Коні Драйв, Уізфілд Тауер, Беліз.

При цьому, існуючі відомості стосовно реального забудовника є суперечливими – чи то ПП «СРК Будмарин», чи то ТОВ «Ремстрой-Україна», чи то ТОВ «Прогрес А-2».

План будівництва "Грінвуда"

Проте відомо, що всі ці підприємства фігурують в розслідуванні податкових органів відносно проведення безтоварних операцій саме при будівництві за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5. 

Отже не є виключеним, що усі безтоварні операції при будівництві та продажу нерухомості необхідні для виведення готівкових коштів до офшорних белізських засновників та реальних бенефіціаріїв, тобто  гроші інвесторів, вже були перераховані в якийсь з цих офшорів.

Основною причиною того, що об’єкт не вводиться в експлуатацію, є наявність зсувних процесів на схилі, де будується ЖК «Гринвуд». Перший зсув відбувся в липні 2014 року, другий – навесні 2015, а в 2016 році поряд з новобудовою, в Аркадії, відбулось декілька зсувів, усі антропогенного характеру – через самовільну неконтрольовану забудову. Причинами зсуву безпосередньо біля забудови «Грінвуд» стала деформація дренажної штольні.

25.06.2015 виконавчий комітет Одеської міської ради приймає рішення № 216, яким призначає управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя замовником з проведення робіт з укріплення схилів в районі Французького бульвару, 85/5, із залученням коштів ТОВ «Грінвуд ЛТД». 

Проте невідомо, скільки реально було залучено коштів недобросовісного забудовника на поновлення стійкості приморських схилів. При цьому, ТОВ «Грінвуд ЛТД» не сплатило до бюджету жодної копійки в якості пайової участі в розбудові міської інфраструктури.

За лаштунками цього розслідування лишилось те, чиї саме руки відводять очі і одеській мерії, і правоохоронцям, і ДАБІ та й усім іншим державним органам від цього незаконного будівництва. Отже, далі буде... 

Як вкрасти у Міністерства оборони України військове містечко в центрі Одеси

В лютому 2015 року в програмі «Слідство.Інфо» Громадського телебачення було оприлюднено інформацію про фактичне привласнення земельної ділянки військового містечка №186 за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 25.

Фото території військового містечка

Крім земельної ділянки, відбулось захоплення будівель військового містечка, при цьому, все це відбувалось за договорами інвестиційної забудови, укладеними самим Міністерством оборони України:

1. за договором №227-УПБ-70Д щодо будівництва житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей на земельній ділянці 2,5 га, укладеним 25.11.2004 між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України в особі Шандрика В.І. та ТОВ «УВГП-Система»;
2. за договором №270/3/123-07р від 19.12.2007 «Про спільну діяльність у будівництві житла» та доповнюючим його договором №270/3/137-07р від 21.12.2007, укладеними між Міністерством оборони України та ВАТ «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії» (вказаний фонд дотепер пов’язаний з Юрієм Іванющенко «Єнакієвським») щодо будівництва комплексу житлових будинків на ділянці 1 га.

Оскільки будь-якої реакції Міністерства оборони України на оприлюднену інформацію не послідувало, ділки розпочали легалізувати схему захоплення ділянки через свої зв’язки в Одеській міській раді.

10 вересня 2015 року, за клопотанням ТОВ «УВГП-Система», Одеська міська рада приймає рішення № 6940-VI про розробку детального плану території у межах кварталу, де розташовується військове містечко, а саме в межах проспекту Гагаріна, провулку Ботанічного, вулиць: Армійська, Маршала Говорова, Сегедська.

Рішення Одеської міської ради, яким затверджено детальний план території з військовим містечком

23.12.2015 проект детального плану був схвалений містобудівною радою при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради. 

Містобудівна рада схвалює ДПТ з військовим містечком 

Оголошення про початок громадських слухань 
відносно ДПТ з військовим містечком 

Після успішно проходження «заочних» громадських слухань  Одеська міська рада рішенням №275-VII від 03.02.2016 затверджує вказаний детальний план території.

Одеська міська рада затверджує Детальний план території, 
де розташовано військове містечко, чим надає поштовх до його забудови 

Після сесії заступник Одеського міського голови Вячеслав Шандрик повідомив журналістам, що замовником виступає Міністерство оборони України, а ТОВ «УВГП-Система» - лише підрядна організація.

Підрядна організація, що здійснює забудову території військового містечка
(згідно з договором з Міністерством оборони України) 

І дійсно, 27.04.2016 Одеська міська рада своїм рішенням № 745-VII затвердила проект землеустрою щодо відведення Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:44:001:0057), площею 2,9225 га (категорія земель за основним цільовим призначенням – землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення), за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21, для розміщення та постійної діяльності підрозділів Збройних Сил України. Тобто земля під військовим містечком дійсно перебуває у розпорядженні Міністерства оборони України.

В травні 2016 року начальник Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Андрій Мироненко повідомив журналістам одеської телерадіокомпанії «Круг», що на ділянці здійснюватиметься будівництво квартир для військових. Проте, це викликало сумніви, оскільки в той же період було розміщено оголошення на сайті компанії-забудовника «Будова» про продаж квартир в 4-х 24-поверхових житлових будинках за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 19, житловий комплекс «Чотири сезони». Одночасно, телекомпанія з’ясувала, що існуючі будівлі військового містечка були частково знесені, а на території містечка проводились підготовчі роботи до будівництва. 

На сайті компанії "Будова" розміщено відомості про новий ЖК "4 сезони", 
який вони планують звести на території військового містечка

На карті 2-ГИС територія військового містечка позначається як забудова від компанії "Будова"

Після громадського резонансу з приводу забудови військового містечка №186, Міністерство оборони України звернулось до військової прокуратури для проведення перевірки відсутності протиправних дій у діяльності підрядника ТОВ «УВГП-Система» та субпідрядника ТОВ «ФПГ «Будова». При цьому, незважаючи, що за договором №227-УПБ-70Д протягом 12 років зобов’язання сторін виконані не були, з ТОВ «УВГП-Система» ніхто договір не розірвав.

Натомість, в судовому порядку був розірваний лише один договір – з ВАТ «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії».

Військова прокуратура в ході перевірки, виявила факти можливого зловживання владою при укладанні додаткової угоди з ТОВ «УВГП-Система» від 16.10.2015 №3/70 до договору №227-УПБ-70Дз боку вже згаданого Андрія Мироненка, начальника Південного управління капітального будівництва МО України, та посадової особи Департаменту капітального будівництва МО України Шраменко Л.А., що призводять до завдання державі збитків у зв’язку з недоотриманням Міністерством оборони України житла загальною площею близько 10000 кв.м. Матеріали були направлені для реагування до НАБУ.

Проте, знов ніхто в Міністерстві оборони України не збирається розривати договір з ТОВ «УВГП-Система», а військова прокуратура не збирається це оскаржувати в судовому порядку. Ні Міністерство оборони України, ні військову прокуратуру не бентежить, що одним з засновників ТОВ «УВГП-Система» є кіпрська компанія «Нью Сенчері Інвестмент Кампані Лімітед», в якій власником істотної участі є громадянин Росії Юрій Бугеда, бенефіціарним власником дотепер в Єдиному державному реєстрі рахується померлий Галицький Олександр Михайлович, відомий своїми контактами з організоване злочинне угрупування «Ангела».

Тим часом, доки НАБУ розглядає матеріали, а Міністерство оборони України та військова прокуратура не від чого не бентежяться, на сайті компанії-забудовника «Будова» продовжується продаж квартир в 4-х 24-поверхових житлових будинках за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 19, житловий комплекс «Чотири сезони».

Водночас, за лаштунками цього розслідування лишилось те, які власне одеські фінансово-промислові групи Одеси стоять за захопленням військового містечка №186. Отже, далі буде...